Поради батькам першокласника
Порада перша: найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині - це ваша увага.
Вислуховуйте її розповіді про школу, задавайте уточнюючі питання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтесь з нею біля дверей школи.
Порада друга: ваше позитивне ставлення до школи і вчителя спростить дитині період адаптації.
Запитайте будь-якого знайомого першокласника, яка в нього вчителька. У відповідь ви, швидше за все, почуєте, що вона найкраща, найкрасивіша, найдобріша ... Для першокласника вчителька стає одним з найголовніших дорослих у житті. У перші місяці в школі вчителька затьмарює і маму, і тата. Мудрим вчинком буде підтримати цю «закоханість» дитини і не ревнувати. Співпрацюйте з вчителями вашої дитини, пропонуйте допомогу, проявляйте активність. У класі з активними батьками, як помічено, тісніше і краще відносини між дітьми, цікавіше життя, більше свят і походів.
Навіть якщо особисто у вас, як батьків, є якісь питання до вчителів, вам здається, що щось потрібно робити по-іншому, всі тертя повинні залишитися між дорослими. Інакше дитина буде змушена розриватися між любов'ю до батьків і авторитетом вчителя. Дуже шкодять негативні чи неповажні висловлювання про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість у турботі та злагоді між важливими для неї дорослими людьми.
Порада третя: ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.
Бачачи батьків спокійними і впевненими, дитина відчує, що боятися школи просто не потрібно. Одна бабуся плакала, збираючи онука з ранку до школи. Вона гладила його по голові, бігала між портфелем і одягом і голосила: «Куди ж ми тебе відпускаємо! Тебе ж там цілий день годувати не будуть! Як же ти там один без мене будеш!» І так щоранку протягом місяця. Зустрічали хлопчика зі школи так, ніби він тільки повернувся живим з війни.
Батьки хлопчика помітили, що дитина почала «боятися школи». Основну роботу провели з бабусею. Її запросили на цілий день шкільних занять, вона була присутня на всіх уроках, снідала разом з усім класом, зайшла в шкільну роздягальню, медичний кабінет, спортивний зал ...
До речі, гордість хлопчика не була вражена присутністю в класі бабусі. Йому пообіцяли, що він розповість однокласникам, що це його бабуся, тільки якщо захоче сам. Після цього дня бабуся зрозуміла, що онук росте і тепер школа йому по плечу. Дуже швидко пройшли страхи і у самої дитини.
Порада четверта: допоможіть дитині встановити відносини з однолітками і відчувати себе впевнено.
Особливо ваша допомога знадобиться, якщо раніше дитина не відвідувала дитячий садок. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть вашій дитині стати цікавою для інших. Навчайте її новим іграм, щоб вона могла показати їх друзям. Запросіть однокласників вашої дитини до вас додому - просте чаювання, а маленький господар навчиться приймати гостей.
Не варто «підкуповувати» увагу шкільних товаришів вашої дитини дорогими іграшками та одягом. Так ваша дитина не навчиться бути потрібною іншим сама по собі. Ваш син або дочка може зіткнутися з заздрістю однокласників.
Впевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.
Порада п'ята: допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.
Дитина звикає до школи не тільки психологічно, а й фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час уранці. Протягом 3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженому робочому дню дорослої людини. З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини.
Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м'яко ввести його. Ваша донька чи син потребує регулярного, тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час. Не змушуйте дитину одразу сідати за уроки. Дитині потрібен час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання. Мозок використовує час відпочинку, щоб «укласти нові знання на потрібні полички». Дитині, як і нам, після робочого дня потрібен шматочок тиші і відпочинку. Подбайте про здоров'я вашої дитини, так як у перші місяці шкільного навчання огріхи в режимі дня будуть позначатися більш серйозно, ніж раніше.
Порада шоста: мудре ставлення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.
Багато мам і тат настільки прагнуть пишатися своїми дітьми й так турбуються про оцінки, що перетворюють дитину в додаток до шкільного щоденника. Шкільні успіхи, безумовно, важливі. Але це не все життя вашої дитини. Шкільна оцінка - показник знань дитини з даної теми даного предмета на даний момент. Жодного відношення до особистості дитини це не має. Хваліть дитину за її шкільні успіхи. І пам'ятайте, ніяка кількість «п'ятірок» не може бути важливішою за щастя вашої дитини.
Докладаймо зусиль, щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, для дитини і членів її сім'ї були радісними і впевненими!
